У цій статті розповідаємо, які існують типи раку шкіри і чим вони відрізняються.
Поширення
- Рак шкіри є одним із найпоширеніших видів раку.
- У загальній структурі онкозахворювань лідирують немеланомні злоякісні новоутворення шкіри.
Фактори ризику
Головними факторами ризику розвитку злоякісних новоутворень шкіри є:
- тривала дія ультрафіолетового випромінювання.
- відвідування соляріїв.
- світлий колір шкіри, руде волосся, блакитні очі.
- наявність генодерматозів.
- наявність випадків раку шкіри в сімейному анамнезі.
- імуносупресія (трансплантація внутрішніх органів).
Різновиди раку шкіри
Виділяють 2 типи раку шкіри:
- меланомний — власне меланома;
- немеланомний — найчастіше діагностують базальноклітинний і плоскоклітинний рак шкіри.
Базальноклітинний рак
- Це найпоширеніший вид раку шкіри, що характеризується повільним зростанням (протягом декількох років). Починається з маленької, ледь видимої плями або папули. Якщо немає своєчасного лікування, проростає в оточуючі мʼякі тканини та кісти і руйнує їх.
- Дуже рідко дає метастази.
- Найчастіше зустрічається у дорослих осіб, переважно у чоловіків похилого віку, хоча трапляються випадки і у молодих людей.
- Локалізація — переважно обличчя.
- Основним методом лікування є Mohs-хірургія (мікрографічне хірургічне лікування), яке полягає в поетапному хірургічному видаленні пухлини шкіри із подальшим інтраопераційним гістологічним контролем країв резекції, проте може включати променеву терапію, системну терапію та місцеву терапію 5% Іміквімодом.
- Лікування призначається на підставі визначення групи ризику розвитку рецидиву, стадії захворювання, віку, наявності супутньої патології та з урахуванням загального стану пацієнта.
Плоскоклітинний рак
- Другий за поширеністю рак шкіри.
- Попередником раку може виступати актинічний кератоз (АК), який на ранній стадії (до моменту прогресування в пухлину) проявляється рожевою, червоною або світло-коричневою плямою, яка лущиться чи може бути вкрита кіркою.
- Часто зʼявляється після літа та/або сонячних опіків.
- Частіше зустрічається у осіб похилого віку з переважною локалізацією на шкірі обличчя, вушних раковинах.
- Ризик метастазування зростає у міру збільшення діаметру пухлини, рівня інвазії, зменшення ступеня диференціювання клітин. Так при розвитку плоскоклітинного раку шкіри de novo метастази діагностуються в 2,7-17,3% випадків, а на тлі хвороби Боуена і еритроплакії Кейра відповідно в 2% і 20% випадків.
- Вибір методу лікування (хірургічне лікування , променева терапія або комбіноване лікування) залежить від ступеня диференціації, розповсюдженості процесу, локалізації пухлини, віку пацієнта.
Меланома
- Становить лише близько 1% від загальної кількості випадків раку шкіри, але є причиною більшості смертей від раку шкіри.
- Агресивна, злоякісна, метастатична пухлина.
- На початку меланома має вигляд маленької звичайної родимки, на вигляд симетричної і з рівними контурами, але вже з ознаками атипової структури дерматоскопічно, що дає підстави хірургічно видалити це пігментне новоутворення та відправити на патогістологічне дослідження матеріалу.
Розрізняють декілька гістологічних підтипів меланоми:
- поверхнево-розповсюджена — розвивається протягом кількох років, частіше зустрічається у жінок, улюблена локалізація — тулуб та кінцівки.
- вузлова — розвивається протягом кількох місяців, зустрічається як у чоловіків, так і у жінок, улюблена локалізація — кінцівки. 5% вузлових меланом є безпігментними.
- злоякісна лентиго-меланома — розвивається протягом кількох років, зустрічається в осіб похилого віку, однаково як у чоловіків, так і у жінок, локалізація — обличчя/шия.
- акральна меланома (локалізація на долонях або підошвах) — наявність пігментної плями, яка збільшується в розмірах, неправильної форми, неоднорідного кольору, з нерівномірними повздовжніми смугами і деформацією нігтьової пластини.
При діагностиці меланоми ключовими параметрами є:
- гістологічний тип;
- виразкування на поверхні;
- товщина інвазії за Breslow.
Біопсія вартового лімфатичного вузла виконується у пацієнтів із підтвердженим діагнозом меланоми, якщо немає клінічних ознак ураження лімфовузлів.
Рекомендується при товщині меланоми 0.8-1мм або менше 0.8 мм з виразкуванням (pT1b) або при наявності додаткових факторів ризику.
Генетичне тестування BRAF (згідно з протоколом NCCN) рекомендоване пацієнтам зі стадіями III та IV.
Якщо тестування одного гена BRAF дало негативний результат, слід розглянути можливість виконання NGS для ідентифікації інших потенційних генетичних мішеней (наприклад, KIT, BRAF не-V600).
Залежно від стадії захворювання, пацієнту показане хірургічне лікування з/без адʼювантної терапії (імунотерапія або таргетна терапія)
Якщо пухлина локалізується в ділянці обличчя, рекомендоване мікрографічне хірургічне видалення за методом Mohs з інтраопераційним гістологічним контролем країв резекції.
У разі неадекватних країв резекції як при злоякісній лентиго-меланомі може бути рекомендована адʼювантна терапія.
Пам’ятайте, що огляд у дерматолога із дерматоскопією має бути регулярною процедурою для кожної людини. Водночас дерматоскопічно потрібно обстежувати не тільки підозрілі, а абсолютно всі родимки. Це може врятувати ваше життя!