Інфекції викликаються зростанням різних мікроорганізмів, наприклад, бактерій, вірусів або грибів, всередині людського організму. Інфекції можуть починатися в будь-якому органі, але найчастіше вони виникають в тих частинах організму, які тісно пов’язані з зовнішнім середовищем, наприклад на шкірі, слизових оболонках травного тракту (порожнину рота, стравохід, кишківник), дихальних шляхів (гортань, трахея, бронхи, легені) і органах сечостатевої системи. У нормі організм захищений від більшості збудників інфекційних захворювань імунною системою, яка здатна ефективно знищувати мікроорганізми.
Однак у період проведення протипухлинної терапії можливе порушення функціонування імунної системи – такі методи лікування, як променева терапія, хімієтерапія, а також деякі «таргетні» препарати здатні пошкоджувати кістковий мозок, в якому утворюються клітини, необхідні для функціонування імунної системи – лейкоцити. Виділяють безліч форм лейкоцитів, до найбільш важливих з них відносяться нейтрофіли – клітини, які відіграють головну роль в опірності організму при «зіткненні» зі збудниками бактеріальних інфекцій. Погане харчування, недолік сну і стрес також послаблюють імунну систему.
Ступінь вираженості пригнічення функції імунної системи показує кількість нейтрофілів у крові. У нормі їх кількість перевищує 2,0 * 10 ^ 9 клітин на 1 літр крові (також можна зустріти позначення 2000 клітин на 1 мкл) Зниження їх кількості позначають терміном «нейтропенія».
Залежно від вираженості нейтропенії виділяють наступні ступені її тяжкості:
- 1 ступінь – кількість нейтрофілів <2000 клітин / мкл, але понад 1500 клітин / мкл (<2,0 * 10 ^ 9 / л, але ≥ 1,5 * 10 ^ 9);
- 2 ступінь – кількість нейтрофілів <1500 клітин / мкл, але понад 1000 клітин / мкл (<1,5 * 10 ^ 9 / л, але ≥ 1,0 * 10 ^ 9). При більшості режимів лікарської терапії зниження кількості нейтрофілів до цього рівня є показанням до затримки проведення чергового курсу лікування;
- 3 ступінь – кількість нейтрофілів <1000 клітин / мкл, але понад 500 клітин / мкл (<1,0 * 10 ^ 9 / л, але ≥ 0,5 * 10 ^ 9);
- 4 ступінь – кількість нейтрофілів <500 клітин / мкл, (<0,5 * 10 ^ 9 / л).
При розвитку «глибокої» нейтропенії – 3-4 ступеня слід особливо ретельно контролювати стан свого здоров’я, регулярно вимірювати температуру тіла.
«Фебрильна» нейтропенія – кількість нейтрофілів <1000 / мкл (<1,0 * 10 ^ 9 / л) у поєднанні з підвищенням температури> 38,3 oC або з підвищенням температури ≥38,0 за умови її збереження протягом 1 години й довше.
До характерних симптомів інфекції відносяться:
- лихоманка (підвищення температури до 38 oC і вище),
- поява кашлю або болю в горлі,
- діарея,
- біль у вухах або в області пазух носа,
- шкірні висипання,
- поява болю при сечовипусканні або зміна кольору сечі,
- виділення зі статевих шляхів і т.д.
Обов’язково проконсультуйтеся зі своїм лікуючим лікарем у разі виникнення вищеперелічених симптомів.
Варто враховувати, що приймання деяких лікарських препаратів, наприклад нестероїдних протизапальних засобів, таких, як парацетамол, аспірин, ібупрофен, а також глюкокортикостероїдів (дексаметазон, метилпреднізолон, преднізолон і т.д.) можуть знижувати температуру тіла і маскувати інші симптоми інфекції. Це може призвести до тяжких наслідків, обов’язково повідомте вашого лікаря, якщо ви приймали або приймаєте постійно ці або інші препарати з аналогічним механізмом дії.
Для діагностики нейтропенії використовується загальний (клінічний) аналіз крові, кров для аналізу забирається з пальця або з вени. У разі, якщо підозрюється розвиток інфекції, залежно від її клінічної картини проводяться додаткові методи обстеження, наприклад, аналіз сечі, калу, рентгенографія легенів, УЗД черевної порожнини і т.д.
Інфекційні ускладнення і «фебрильна» нейтропенія в онкологічних пацієнтів є небезпечними ускладненнями, й такими, що потенційно загрожують життю. Пацієнтам, які отримують протипухлинне лікування, рекомендується регулярно (наприклад, 1 раз на тиждень) контролювати показники загального аналізу крові, рекомендується завжди мати при собі антибактеріальні препарати. Зверніться до лікаря за отриманням додаткової інформації.
Що я можу зробити для того, щоб запобігти розвитку інфекції?
Ваш лікуючий лікар дасть вам рекомендації щодо необхідних заходів обережності в процесі лікування, наприклад такі:
Для підтримки процесів утворення лейкоцитів і нейтрофілів вкрай важливо повноцінне харчування з достатньою кількістю в раціоні білків і вітамінів, їжте більше м’яса, риба, морепродуктів та інших продуктів. Контролюйте свою вагу в процесі лікування, якщо вона неухильно знижується – обов’язково повідомте про це свого лікаря.
Добре мийте руки, особливо перед їжею. Уникайте контактів з мікробами. Намагайтеся не контактувати з людьми, у яких відзначаються симптоми застудних захворювань. Ретельно мийте все, що вживаєте в їжу, добре термічно обробляйте всі м’ясні та рибні продукти, які ви їсте, мийте всі фрукти й овочі перед вживанням.
Дотримуйтесь чистоти тіла. Якщо у Вас встановлений катетер або венозний порт зберігайте шкіру навколо нього сухою і чистою. Користуйтеся тільки м’якою зубною щіткою, добре і регулярно чистіть зуби й перевіряйте ротову порожнину на предмет появи в ній виразок. У разі травмування шкірних покривів, наприклад, порізав, ретельно обробляйте місце травми. Намагайтеся без потреби не відвідувати місця великого скупчення людей.
Лікування та профілактика нейтропенії
У разі, якщо нейтропенія в процесі лікування розвивається знову і знову, або в процесі проведення терапії відзначався розвиток інфекційних ускладнень ваш лікар може прийняти рішення про зниження (редукції) доз протипухлинних препаратів. Зменшення дози протипухлинних препаратів знижує їх негативний вплив на процеси кровотворення і в багатьох випадках дозволяє запобігти розвитку нейтропенії.
У клінічну практику впроваджені також так звані. «Гранулоцитарні колонієстимулюючі фактори (Г-КСФ)», наприклад філграстім, ПЕГ-філграстім і т.д. Г-КСФ сприяє процесам утворення клітин імунної системи в кістковому мозку.
Як правило, Г-КСФ вводяться через 24-72 години після хімієтерапії підшкірно або внутрішньовенно. Їх застосування дозволяє ефективно підтримувати кількість нейтрофілів і лейкоцитів в крові та проводити більш агресивну хімієтерапію. Більшість пацієнтів роблять собі ці уколи самостійно, найбільш зручним є введення під шкіру живота. В мережі Інтернет опубліковано безліч навчальних матеріалів по техніці їх виконання. Обговоріть зі своїм лікуючим лікарем доцільність застосування Г-КСФ у вашому індивідуальному випадку.
УВАГА! Інфекційні ускладнення, які виникають в ході проведення протипухлинного лікування, можуть являти собою безпосередню загрозу для життя. Не займайтеся самолікуванням, зверніться до лікаря.