Відтермінування хімієтерапії – явище з яким іноді стикаються онкопацієнти.
У цій статті ви дізнаєтеся про причини для відтермінування хімієтерапевтичного лікування та перерви після інших видів лікування.
Якщо пацієнт госпіталізується на планове хімієтерапевтичне лікування, перш за все він має здати загальний аналіз крові. Це свого роду “прохідний бар’єр” перед процедурою.
Низькі показники крові
Якщо показники лейкоцитів, нейтрофілів нижче рівня референтних меж, у такому разі пацієнту не проводиться планове хімієтерапевтичне лікування. У різних лабораторіях показники норми зазвичай приблизно однакові. Орієнтовно межі норми становлять для лейкоцитів від 3,5 до 10*10ˆ9/л, для гранулоцитів (один із видів нейтрофілів) — вище 1,2*10ˆ9/л.
Якщо показник тромбоцитів менше 100*10ˆ9/л — це абсолютний протипоказ для прийому більшості цитостатичних препаратів. Існує дуже великий ризик кровотеч, гематом, кровопідтікань. Пацієнт в такому випадку не підлягає плановій хімієтерапії.
Високі показники крові
Інколи бачимо зворотний бік медалі. Коли пацієнт звертається на планове лікування і має гострі респіраторні вірусні інфекції, інфекційні захворювання, на фоні яких кількість лейкоцитів збільшується і перевищує верхню межу норми. У такому разі хімієтерапевтичне лікування також не проводиться. Потрібно з’ясувати причину лейкоцитозу і в разі потреби пройти лікування для поліпшення стану.
Температура тіла
Якщо температура тіла перевищує 37,7, якщо є неприємні симптоми, пов’язані з гарячкою, — це теж абсолютний протипоказ для продовження хімієтерапевтичного лікування.
Рани
Будь-які відкриті рани, запалення — протипоказ для проведення планового хімієтерапевтичного лікування.
Кровотеча
Абсолютним протипоказом до початку будь-якого виду лікування може бути активна кровотеча. Скажімо, якщо є виразкова хвороба і вона в стадії загострення.
Обстеження
Проведення діагностичних процедур (КТ, ПЕТ-КТ, гастро- та колоноскопія тощо) не є протипоказом до проведення хімієтерапевтичного лікування навіть у день проведення таких досліджень.
Обмеження при радикальній і паліативній хімієтерапії
Для проведення хімієтерапевтичного лікування пацієнт має бути в певному соматичному статусі. Якщо ми говоримо про планову радикальну перед- або післяопераційну хімієтерапію, то це пацієнт у збереженому стані, він активний, не має скарг, пов’язаних із порушенням його загального самопочуття (немає підвищеної температури, проявів вірусних інфекцій, ознак запальних процесів, показники крові в нормі тощо).
Якщо пацієнту показана паліативна хімієтерапія, він теж має бути в певному об’єктивному стані. Важкість лікування не має перевищувати важкість стану людини. Лікування — це про життя і його якість. Якщо стан пацієнта не дозволяє провести хімієтерапевтичне лікування, йому рекомендується симптоматичне лікування, направлене на підтримання і поліпшення якості життя.
Скільки часу має пройти до хімієтерапії після іншого виду лікування?
Є відносні часові межі від хірургічної операції до наступного етапу лікування (променевої або хімієтерапії). В середньому цей час становить від 4 до 6 тижнів.
Якщо після хірургічного лікування виникли ускладнення, інтервал може збільшитись — до моменту загоєння ран, поліпшення самопочуття пацієнта. Проте треба враховувати, що є час, після спливу якого вже не потрібно проводити ту ж ад’ювантну (післяопераційну) хімієтерапію. В середньому це 3 місяці для всіх онкологічних захворювань.
Якщо хімієтерапія проводиться після променевої терапії, то зазвичай перерва між цими видами лікування становить від 2 до 4 тижнів. Усе залежить від загального стану пацієнта, показників крові (якщо опромінюють кістки скелета, можуть знижуватись лейкоцити). Якщо є виражені променеві реакції, перерва може збільшуватись. Якщо показники крові в нормі і пацієнт добре почувається, можна починати хімієтерапію уже через 2 тижні.