Чому в міжнародній практиці онкопацієнтам не призначають гепатопротектори?

Печінка — один із головних фільтраційних органів людини. Вона пропускає через себе кров, позбавляючи її від токсичних агентів. Як і будь-який фільтр, зазнає впливу патологічних речовин. Через це може погіршуватись функція. 

У пацієнтів з онкологічними захворюваннями через приймання великої кількості лікарських засобів може виникати пошкодження клітин печінки (токсичне ураження печінки, аутоімунний гепатит тощо). Якщо є ознаки пошкодження органу і зниження функцій, то перше, що потрібно зробити, — за можливості «припинити препарат», що викликав пошкодження. 

Але якщо препарат лікує організм від злоякісної пухлини, не завжди можливо відмовитись від нього. У такому випадку добре було б мати препарати, які допомагатимуть печінці відновлюватись і повертати свою функцію. 

І наче такі препарати є.

 

Гепатопротектори — група препаратів, яких є чимало. Як зрозуміло з назви, вони призначені для лікування вже наявної печінкової недостатності або для захисту печінки перед або під час впливу потенційно токсичних препаратів.

  • Проте наскільки вони працюють?
  • Наскільки є клінічно доведеною їх дія? 

Активно використовують гепатопротектори лише на пострадянському просторі. В усіх інших країнах світу не дуже полюбляють і не дуже вірять в гепатопротектори.

🤔 Чому?

❌ Тому, що ці препарати не мають достатнього рівня доказовості.

 

Є таке формулювання «drug-induced liver injury» – пошкодження печінки, спричинене лікарськими засобами.

Є протокол Європейської асоціації з вивчення печінки щодо обстеження і лікування такого пошкодження.

Протоколом передбачена специфічна терапія.

 

Але в таблиці з практичними підходами до менеджменту пошкоджень печінки передбачено два пункти терапії.

  • Перший — припинити прийом не життєво важливих препаратів.
  • Другий — можна спробувати використати стероїди у випадках з великим пошкодженням або гіперчутливістю. Все. 

У тому ж протоколі  в розділі «Специфічна терапія» зазначені всі діючі речовини, які зустрічаються у великій кількості гепатопротекторів, які представлені у нас на ринку.

Зокрема, холестирамін, карнітин, ацетилцистеїн, урсодезоксихолева кислота та інші. І біля кожного зазначений рівень доказовості (від 1 до 4) і рівень рекомендацій (від А до D).

⬆ Найвища доказовість — це рівень 1А.

⬇ А застосування ацетилцистеїну в якості гепатопротектора в протоколі має рівень доказовості 4, рівень рекомендацій — D.

Тобто неможливо напряму довести застосування препарату й ефективність з відновлення печінки.

Найвища доказовість з-поміж згаданих вище речовин — 4С. 

Коли пацієнт отримує хімієтерапію, скажімо, приймає капецитабін або паклітаксел, ліки можуть спричиняти зниження функцій печінки.

У разі підвищення рівня печінкових ферментів лікування припиняється, пацієнт отримує гепатопротектор. Через 2 тижні ми бачимо, що функція печінки відновлюється.  Але неможливо визначити: таке відновлення відбулося завдяки гепатопротектору чи через самостійне відновлення печінки?

В літературі не описано жодного рандомізованого дослідження на цю тему. Якщо препарати є на ринку, це означає, що досліджувалась їх безпека та дози. Але до третьої фази досліджень у випадку гепатопротекторів (тобто фаза, у якій доводиться дієвість препарату) вочевидь справа не дійшла. 

 

Проте чи є приймання гепатопротекторів небезпечним?

Оскільки велика кількість гепатопротекторів — есенціальні амінокислоти, які вже є у нас в організмі, малоймовірно, що вони можуть нести ризики для здоров’я.

Якщо ви вірите в ці препарати, їх можна вживати, але доказовості в їх прийманні немає. 

До речі, наукова література містить огляд натуральних продуктів з гепатопротективними властивостями. З-поміж інших згадуються грейпфрут, журавлина, чорниці, виноград, ромашка та багато інших. Тобто замість вживання сумнівних таблеток краще урізноманітнити харчування.

 

Висновки:

Попри значні досягнення сучасної медицини не існує повністю ефективних препаратів, які б стимулювали функції печінки, давали повний захист органу або допомагали в регенерації печінкових клітин (гепатоцитів). 

Якщо печінка була пошкоджена внаслідок курсу лікування, в переважній більшості випадків вона відновиться самостійно. Просто дайте їй час.