У процесі проведення протипухлинного лікування можуть виникати різні побічні ефекти з боку порожнини рота і горла. Це відбувається внаслідок прямої ушкодливої дії на нормальні тканини у процесі лікування, які розташовані в цій області. Найбільш часто це відбувається на тлі проведення системного лікування ліками, наприклад хімієтерапії або таргетної терапії.
Пошкоджені тканини можуть ставати «вхідними воротами» для інфекції, найбільш часто бактеріальної або грибкової, яка може посилювати місцеві прояви стоматиту, викликаючи біль і запалення. Ймовірний розвиток й інших небажаних ефектів в цій області. Так, наприклад, проведення хімієтерапії та променевої терапії на область голови та шиї може пошкоджувати слинні залози, нормальну слизову оболонку порожнини рота, наслідком чого стає сухість у роті й труднощі при жуванні та ковтанні їжі.
Прикладами побічних ефектів, що виникають з боку порожнини рота є такі небажані явища (в дужках вказані медичні терміни):
- зміни смакових відчуттів (дисгевзія) і нюху (сприйняття запахів) – звичні запахи й смаки, які подобалися раніше, на тлі протипухлинного лікування можуть раптом здатися незнайомими або навіть неприємними. У важчих випадках можлива повна втрата сприйняття смаку і запахів, що може чинити негативний вплив на якість життя;
- сухість у роті (ксеростомія), яка є наслідком згаданого вище пошкодження клітин слинних залоз. Порушення їх нормальної роботи здатне викликати суб’єктивно неприємне відчуття сухості в ротовій порожнині й, оскільки вироблення слини грає важливу роль в процесі проковтування їжі, ускладнювати процес харчування. Наприклад, можуть виникати складнощі при ковтанні твердої або сухої їжі;
- підвищення чутливості зубів і ясен до впливу тепла і / або холоду, а також прогресування каріозного процесу – зростання порожнин в зубах, які порушують їх нормальну структуру і можуть призводити до хворобливості при жуванні та розвитку типових ускладнень карієсу (пульпіт, гінгівіт і т.д. );
- поява виразок у порожнині рота, відчуття хворобливості й припухлості в цих областях. Розвиток подібного процесу позначається терміном «стоматит» або «оральний мукозит», який є частим ускладненням багатьох видів протипухлинного лікування. Частота розвитку подібних ускладнень залежить від проведеного лікування (докладніше про стоматит і його лікування див. Нижче).
У найважчих випадках розвиток вищевказаних проблем може призвести до розвитку таких ускладнень, як нестача харчування (мальнутріція), виражене зниження ваги, зневоднення (дегідратація). Крім неприємних відчуттів, інфекційні ускладнення, що виникають на тлі стоматиту, різко ускладнюють процес проведення протипухлинного лікування, вони можуть затримати його або викликати необхідність знизити дози використовуваних препаратів, що потенційно може знизити ефективність терапії. У деяких випадках важкий стоматит унеможливлює продовження лікування.
Якщо ви відзначили появу виразок у порожнині рота, в тому числі безболісних, а також епізод підйому температури до 38,0 С і вище, якщо дані ускладнення порушують ваш сон, заважають нормальному харчуванню і прийманню рідини – негайно повідомте вашого лікаря!
Перед початком лікування
Як і в разі багатьох захворювань, розвиток ускладнень в порожнині рота простіше запобігти, ніж лікувати. Якщо ускладнення вже розвинулися, чим раніше буде вжито необхідних заходів, тим менше ймовірність того, що вони будуть наростати та перейдуть у важку форму. Існують різні методи, спрямовані на профілактику та лікування ускладнень з боку порожнини рота.
Відвідайте стоматолога і переконайтеся, що у вас немає вогнищ хронічної інфекції в порожнині рота, наприклад таких, як каріозні зуби, хронічний пародонтит, а також не лікованих зубів, наприклад, «уламків», які потребують видалення або протезування і т.д. Повідомте вашого стоматолога, що вам планується проведення протипухлинного лікування, ймовірно, вона може дати вам цінні рекомендації з гігієни порожнини рота.
З іншого боку, дуже важливо розуміти, що проведення стоматологічного лікування не повинно затримувати проведення протипухлинної терапії, оскільки це може знизити її ефективність. Обговоріть з вашим лікуючим лікарем необхідний обсяг стоматологічних втручань у вашому індивідуальному випадку.
Стоматит і біль при ковтанні
Як було сказано вище, стоматит це характерне ускладнення багатьох видів протипухлинного лікування, яке характеризується появою поодиноких або множинних виразок в порожнині рота, на яснах і / або на язиці, задній стінці горлянки і т.д. Вони можуть бути безболісними або доставляти значні неприємні відчуття, аж до гострого болю, що вимагає сильних анальгетиків, що робить неможливим приймання їжі через рот. Їх зовнішній вигляд і розміри можуть варіювати від точкових змін до великих виразок, що кровоточать чи покритих білуватим нальотом.
Стоматит відзначається не у всіх пацієнтів, його вираженість може сильно варіювати й залежати від проведеного лікування. Як правило, розвиток стоматиту відбувається на 7-10 день з моменту початку протипухлинного лікування, але можливо і його більш рання поява. У більшості випадків, при дотриманні нижчеперелічених правил, він не доставляє значного дискомфорту пацієнтові й, в разі відсутності інфекційних ускладнень, проходить самостійно і безслідно заживає протягом 2-4 тижнів.
Поради щодо профілактики розвитку стоматиту
- Щодня перевіряйте стан порожнини рота, чистить зуби та полощіть рот. Хоча б один раз на добу оглядайте ротову порожнину на предмет появи виразок або цяток, покритих білуватим нальотом. У разі появи будь-яких незвичних змін – повідомте вашого лікаря;
- Корисним може виявитися щоденне полоскання рота теплою водою, розчином харчової соди;
- Дбайливо, але ретельно доглядайте за зубами, яснами та мовою. Чистість зуби після кожного прийманні їжі та перед сном;
- Використовуйте тільки м’яку зубну щітку, оскільки це зведе до мінімуму травматизацію ясен і слизової оболонки порожнини рота в процесі чистки зубів;
- Намагайтеся без зайвої необхідності не використовувати зубочистки, оскільки вони можуть травмувати ясна, рекомендовано використання зубної нитки;
- Уникайте вживання в їжу продуктів, які можуть викликати подразнення слизової оболонки порожнини рота. До таких продуктів належить гостра, солона їжа, різноманітні соління, квашена капуста, кислі фрукти, особливо ананаси, цитрусові, гранати, овочі (наприклад, редиска), а також алкогольні напої та гарячі (сильно розігріті) страви.
- Уникайте куріння і жування тютюнових продуктів. Відмова від куріння до початку лікування дозволяє значно знизити ризик розвитку ускладнень з боку порожнини рота.
Лікування стоматиту
При розвитку стоматиту намагайтеся вживати в їжу такі продукти та страви, які не доставляють вам дискомфорту при жуванні й ковтанні, наприклад, мають м’яку консистенцію, досить вологі. У «сухуваті» страви можна додавати соуси для того, щоб зробити їх більш вологими. За допомогою блендера можна виготовляти молочні коктейлі та шейки, а також подрібнювати їжу до комфортної консистенції.
Часте полоскання рота – один з найбільш важливих і ефективних методів профілактики та лікування стоматиту. Для полоскання можна застосовувати практично будь-які розчини, які не подразнюють слизову оболонку порожнини рота. Неприпустимо використання кислих розчинів, наприклад, що містять оцет або лимонний сік. Найбільш часто для полоскання рота використовується фізіологічний розчин (0,9%, тобто 9 г кухонної солі на 1 л чистої питної води), розчин харчової соди схожої концентрації, з метою додаткового знеболення в них можна додавати місцеві анестетики (лідокаїн, новокаїн), дифенгідрамін (димедрол) і т.д. Такі розчини доцільно чергувати з місцевими антисептиками, наприклад, хлоргексидином.
Заздалегідь попросіть у свого лікуючого лікаря рецепти приготування розчинів для полоскання рота на випадок появи виразок в порожнині рота, в тому числі – хворобливих і які заважають прийманню їжі.
У разі появи вираженої хворобливості та неефективності місцевих засобів знеболення застосовуються знеболювальні препарати, які надають системну дію, наприклад, такі ж, як застосовуються при головному або зубному болі. Краще використовувати ті препарати, до яких ви звикли. У важких випадках використовують опіоїдні анальгетики.
Застосування протизапальних препаратів, що пригнічують активність циклооксигенази-1, наприклад, аспірину, ібупрофену, диклофенаку, кеторолаку і кетопрофену протипоказано в разі наявності вираженої тромбоцитопенії.
Поява сухості в роті
Частіше пийте, намагайтеся вживати якомога більше рідини, це забезпечує додаткове зволоження порожнини рота, крім того, сухість у роті сприяє прогресуванню карієсу й інфекцій в ротовій порожнині. Завжди тримайте при собі ємкість з рідиною, щоб забезпечити собі легкий доступ до питної води. Корисним може виявитися використання жувальної гумки та льодяників без цукру, зволожувальних бальзамів для губ.
При змінах і порушеннях смакової чутливості
Хоча це ускладнення і не є небезпекою для здоров’я пацієнта, воно здатне заподіювати значний дискомфорт і виражено знижувати якість життя у процесі проведення протипухлинної терапії. Можливі зміни сприйняття солодкого, кислого і гіркого смаків, а також поява неприємного «хімічного» або «металевого» присмаку в роті. Корисним може виявитися вживання в їжу різних продуктів з метою підібрати ті, які найбільше вам подобаються в новій ситуації. Наступні поради також можуть допомогти впоратися з цією неприємною ситуацією:
Якщо їжа здається вам прісної (позбавленою смаку) спробуйте додавати до неї різні соуси та спеції. Імпровізуйте! Підберіть той смак, який вам сподобається;
Найчастіше, звичне червоне м’ясо, наприклад свинина або яловичина, може почати викликати огиду і здаватися незвичною на смак. У цьому випадку спробуйте замінити їх у своєму раціоні на інші продукти з високим вмістом білка, наприклад, м’ясом свійської птиці (курка, індичка), сиром, яйцями, рибою і / або іншими продуктами;
Використання підсолоджувачів може допомогти, якщо їжа здається занадто солоною, гіркою чи кислої;
При появі металевого присмаку їжі спробуйте відмовитися від використання металевого та металізованого посуду і приладів, особливо ножів. Корисно використання керамічних ножів.
Ускладнення з боку зубів, що виникають в процесі протипухлинного лікування
Якщо до початку терапії не було виконано лікування наявних хронічних захворювань порожнини рота, це може призвести до їх загострення в процесі лікування. У разі їх виникнення зв’яжіться з вашим лікуючим лікарем і запитайте його про можливі протипоказання до проведення стоматологічного лікування. Необхідно також виконання загального (клінічного) аналізу крові, оскільки зниження кількості нейтрофілів може призвести до підвищення ризику розвитку інфекції в процесі стоматологічного втручання, а зниження кількості тромбоцитів збільшувати ризик розвитку кровотечі. Необхідність стоматологічних втручань необхідно оцінювати з урахуванням клінічної картини основного захворювання, стану ротової порожнини й показників аналізу крові.
Необхідно враховувати, що на тлі застосування деяких протипухлинних препаратів, таких, як алкалоїди барвінку (вінкристин, вінбластин), талідомід, леналідомід можливе виникнення симптомів, що характеризуються гострим зубним болем, схожих на гострий пульпіт і інші стоматологічні захворювання. Це відбувається внаслідок їх прямої подразливої дії на чутливі нервові волокна. У цих випадках пацієнти потребують ретельного обстеження, спрямованого на встановлення причини зубного болю.
Виникнення гострого зубного болю, розхитування зубів можливо на тлі застосування препаратів, спрямованих на підтримку нормального стану кісткової тканини, таких, як бісфосфонати (золедронова кислота, ібандронова кислота, алендронова кислота) або деносумаб (Ексджива, Проліа) може бути симптомом небезпечного ускладнення – остеонекрозу щелепи. Негайно повідомте про ці симптоми свого лікаря у разі їх виникнення і, особливо, посилення!