Бісфосфонати — окрема специфічна група лікарських засобів.
Часто онкопацієнтам призначають золедронову або ібадронову кислоту, вони і відносяться до групи цих препаратів.
Такі ліки рекомендовані при метастатичному ураженні кісток — як додаток до основного лікування (хімієтерапії, таргетної терапії тощо).
Бісфосфонати можуть призначатися також при інших станах, не пов’язаних із онкозахворюваннями.
До них належать:
- остеопенія;
- остеопороз (включно з менопаузальним).
Також препарати застосовують для лікування злоякісної гіперкальціємії — стійкого підвищення концентрації рівня кальцію в крові.
До початку лікування бісфосфонатами потрібно відвідати стоматолога і у разі потреби пролікувати зуби:
- пломбування — без застережень;
- хірургічні стоматологічні процедури (видалення зубів, імплантація) потребують відкладення початку прийому бісфосфонатів до загоєння кістки.
Побічні ефекти від приймання цих препаратів можуть суттєво вплинути на якість життя пацієнта та призвести до незворотних процесів.
Дія бісфосфонатів:
Два основні види клітин кісток — остеобласти і остеокласти.
- Остеобласти — клітини, які наші кістки будують.
- Остеокласти — клітини, які кістки руйнують. Через збільшення кількості остеокластів виникає деструкція (пошкодження) кісток.
Бісфосфонати спричиняють загибель остеокластів. Таким чином звільняється місце для остеобластів і запускається процес відновлення кісткової тканини.
Бісфосфонати мають тривалу дію і достатньо довгий період напіввиведення. За різними даними він може сягати навіть 10 років.
Про що попередити лікаря перед початком прийому бісфосфонатів?
Важливо розповісти фахівцю про всі свіжі травми.
Якщо незадовго до початку прийому бісфосфонатів був перелом або він виник на фоні прийому ліків, то терапія бісфосфонатами відкладається або призупиняється відповідно.
Бісфосфонати можуть призводити до незагоєння перелому.
Також, як ми вже писали, не можна починати прийом/введення цих препаратів не пролікувавши попередньо зуби.
Обов’язково зверніться на консультацію до стоматолога. Важливо пролікувати зуби так, щоб ротовій порожнині максимальну кількість років не було інфекції чи потреби втручатись в кістки щелеп.
Якщо втручатись в лікування зубів вже під час приймання бісфосфонатів, пацієнт може втратити щелепу. Тому до лікування зубів треба віднестись серйозно.
Серйозним побічним ефектом може бути бісфосфонат індукований остеонекроз.
- Може вражати верхню або нижню щелепу.
- За статистикою верхня щелепа страждає вдвічі частіше.
- У більшості випадків патологія виникає, якщо до прийому бісфосфонатів не було проведене лікування стоматологічних проблем.
- Протягом лікування в кістках може накопичуватись значна кількість бісфосфонатів. З часом утворюється критична вага остеобластів — і вони відмирають, оскільки кровопостачання не забезпечує поживних речовин для всіх цих клітин.
Так виникає остеонекроз.
Чи лікується остеонекроз?
Можна сказати, що так. Проте, цим займаються щелепно-лицьові хірурги, які спеціалізуються на веденні пацієнтів із даною патологією, яких в Україні не так багато.
У багатьох випадках показане хірургічне втручання і проведення дренувань. Проводиться антибіотикотерапія.
Поява остеонекрозу потребує припинення прийому бісфосфонатів на термін від 6 до 12 місяців.
❗️ Тому дуже важливо серйозно поставитись до попередження остеонеркозу, оскільки боротись із наслідками дуже важко.
Які форми бісфосфонатів є пріоритетними?
Загалом бісфосфонати можна приймати у вигляді таблетованих препаратів або у вигляді внутрішньовенного розчину.
Таблетовані форми можуть мати трохи нижчу біодоступність, відповідно — меншу ефективність. Крім того, таблетки можуть спричиняти появу побічних ефектів з боку слизової оболонки шлунка — ерозій, гастритів, виразок тощо.
Внутрішньовенне введення не має таких побічних дій. При отриманні розчину препарату найчастіше виникає грипоподібний стан — гіпертермія, озноб, ломота в суглобах, слабкість та ін. Це відбувається на 2-3 добу після введення.
Лікування: однократний прийом парацетамоловмісних препаратів.
Який препарат обрати?
На сьогодні найвідоміші препарати — ібандронова кислота і золедронова кислота.
Найсучасніші — так звані таргетні бісфосфонати.
Наприклад, денозумаб — це моноклональне антитіло, яке за дією схоже на бісфосфонати. Такий препарат має інший механізм введення (підшкірна ін’єкція) і менше побічних ефектів, але більшу вартість.
Зверніть увагу: прийом денозумабу також може спричинити остеонекроз.
Якщо йдеться про введення бісфосфонатів пацієнткам із раком молочної залози для профілактики остеопорозу на фоні антигормональної терапії — краще використовувати звичайну ібандронову або золедронову кислоту.
Дослідження довели ефективність таких препаратів на відміну від денозумабу.
